І. АНАЛIЗ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗА 2017-2018 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

На виконання Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ МОН України від 31.05.2016 № 1243), згідно з річним планом роботи школи педагогічний колектив у 2017-2018 навчальному році створював сприятливі умови поліпшення рівня виховного процесу

Виховна робота з учнями будувалася за напрямками: військово-патріотичне виховання, фізичне здоров’я дитини – здоров’я нації; виховання та розвиток особистості дитини; громадянське виховання; родинно-сімейне виховання; трудове виховання; художньо-естетичне виховання; морально-правове виховання; екологічне виховання; формування здорового способу життя; превентивне виховання. Пріоритетним напрямком виховної роботи з учнями було військово-патріотичне виховання.

Діяльність методоб’єднань класних керівників 1-4 та 5-9 класів була спрямована на реалізацію головної мети: створення шкільного соціально-культурного освітнього середовища, яке сприяє розвитку інтелектуальних здібностей справжнього патріота своєї країни, зміцненню фізичного та духовного здоров’я підростаючого покоління та майбутніх захисників Батьківщини, формуванню навичок здорового способу життя у вихованців.

Класні керівники працювали за індивідуальними планами,  змістовна наповнюваність яких відповідала віковим особливостям учнів і була спрямована на  виховання у них патріотичних почуттів, готовності до майбутньоо захисту своєї Батьківщини, ціннісного ставлення до себе, родини, людей, до праці, до природи, до культури і мистецтва, ставлення до держави.

Протягом 2017-2018 навчального року учні та вчителі школи були  учасниками загальношкільних та районних заходів:

Діяльність учнівського самоврядування та його радників у 2017-2018 навчальному році була направлена на виконання основних завдань сучасної освіти, що зумовлені пріоритетними напрямами реформування школи, визначеними Державною національною програмою «Освіта («Україна ХХІ століття»), Концепцією національно-патріотичного виховання учнівської молоді, Концепцією розвитку загальної середньої освіти, програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів».

Представники учнівського парламенту були активними учасниками всіх загальношкільних заходів.

Щоденно проводились рейди «Шкільне подвір’я», «Запізнення», у вересні та січні – рейд «Урок». На виконання статті 35 Закону України «Про освіту», статті 6 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічним колективом проводилася системна  робота з організації контролю за відвідуванням учнями навчальних занять, а саме: класні керівники щоденно вели облік відвідування учнями навчальних занять. Інформація про систематичні пропуски окремих учнів використовувалася під час проведення засідання Ради Профілактики, для індивідуальних бесід з учнями та батьками, під час проведення батьківського лекторію. З учнями, які пропускають заняття без поважних причин, систематично проводилася профілактична робота, а також з їх батьками.

Протягом 2017-2018 навчального року системно здійснювався контроль за виконанням вимог щодо безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу та в позаурочний час. У роботі з дітьми педагогічні працівники дотримувалися вимог законів України «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», «Положення про організацію роботи з охорони  праці учасників навчально-виховного процесу», комплексних заходів по школі щодо збереження життя та здоров’я учнів, запобігання травматизму серед учнів, нормативних документів управління освіти Донецької обласної державної адміністрації з питань безпеки життєдіяльності учнів. Класні керівники вчасно проводили з учнями інструктажі з ТБ, заходи в рамках тематичних тижнів з безпеки життєдіяльності, щотижневі бесіди про збереження життя та здоров’я, про що записували до журналів з ТБ встановленої форми, планів класних керівників, класних журналів.

На належному рівні виконувалися заходи щодо здійснення санітарно-гігієнічного режиму в школі, профілактичних медичних оглядів учнів, здійснення контролю за проведенням уроків фізкультури та трудового навчання.

Питання безпеки життєдіяльності учнів під час навчально-виховного процесу та в побуті обговорювалися під час засідань педагогічних рад, на нарадах при директорові, на класних та батьківських зборах.

До пам’ятних та знаменних дат класні керівники, педагог-організатор та депутати учнівського парламенту проводили інформаційні години, разом з учнями створювали стіннівки, інформаційні листи.

Для вивчення професійних нахилів і можливостей проведено тестування учнів 9-х класів з метою надання допомоги у їх професійному самовизначенні. Проводилися зустрічі зі студентами та викладачами вищих навчальних закладів.

Постійно діяв консультпункт, куди зверталися за порадою учні, батьки, вчителі.

ІІ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

НА 2018-2019 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Основною метою у вихованні учнів у 2018-2019 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистості, готової протистояти ворогам Батьківщини та асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічні працівники школи спираються на Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національну стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указом Президента України від 25 червня 2015 року №344/2018), та здійснювати виховну діяльність у відповідності до наступних ключових напрямів:

• Виховання патріотизму
• Громадянське виховання
• Превентивне виховання
• ціннісне ставлення до себе;
• ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до праці;
• ціннісне ставлення до природи;
• ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національно-патріотичне виховання на засадах загальнолюдських, національних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

У зв’язку з визначеним основним завданням протягом  2018-2019 навчального року планується приділяти особливу увагу національному та патріотичному вихованню, тому в план виховної роботи включені заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, а також заходи з реалізації завдань, висунутих у методичних рекомендаціях МОН щодо деяких питань виховної роботи в школах ( наказ МОН від 25.08.2017 № 337  Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді у навчальних закладах  на  2017 – 2020 роки). 

 Метою проведення заходів до відзначення пам’ятних дат, які визначені до відзначення в закладах освіти є:

- поглиблення знання учнів про ключові події ХХ та ХХІ столітть, політичних, громадських, військових, культурних діячів, які були визначними для українського державотворення;

- актуалізація серед учителів та учнів ідеї соборності та суверенності держави – головних передумов розвитку незалежної України;

- формування та розвиток різні види вмінь, навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;

- активізація пізнавального інтересу учнів до засадничих державотворчих подій історії України ХХ-ХХІ столітть;

- сприяння розвитку всіх видів інтелекту (академічного, практичного, креативного, емоційного й соціального) як умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації;

- формування активної громадянської позиції учнів і почуття патріотизму.

  Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсія («Духовні місця краю»), ігрова вправа, колективне творче панно («Моя Батьківщина»), бесіда, усний журнал («Ми – українці»); Заплановано проведення гри-мандрівкі, екскурсії, уявної подорожі по Україні, складання карту з пазлів – 24 областей та АР Крим; ознайомлення з кордонами країни: Україна – Європейська країна.

            Складовою позакласної виховної роботи в поточному навчальному році стане підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Батьківщини.

             Враховуючи вікові особливості учнів основної школи, у роботі з ними обрані такі форми роботи: зустріч, просвітницький тренінг,  родинна вітальня, колективна творча справа (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та ін.), проект, колаж,  пошукова гра, художня галерея.

Для старшокласників заплановані заходи просвітницького характеру із залученням фахівців даної проблематики, громадських і політичних діячів: семінари, круглі столи, лекції-презентації на тему першої незалежності та Соборності України.

Звернення до подій минулого та сьогодення буде доцільним завдяки використанню літературної спадщини українських письменників:

Т. Шевченка, Лесі Українки, Ю.Федьковича, В. Барки, У. Самчука,

В. Сосюри, О. Гончара, О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка,

Л. Костенко, В. Стуса та інших. Глибокий аналіз подій, учинків героїв їх творів сприятиме формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість.

Події, які переживає народ України упродовж 2013-2018 років, ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Тому на позакласні заходи планується запрошувати учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, учасників Революції Гідності, членів сімей бійців АТО.

Темами для обговорення стануть мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які виявили свою громадянську позицію.

Логічним продовженням теми відстоювання прав людини, єдності народу України, цілісності її території, мужності і героїзму в ім’я свободи і незалежності буде демонстрація та обговорення документально-публіцистичних фільмів та тематичних відеороликів, присвячених Революції Гідності, Героям Небесної Сотні, бойовим діям на Сході країни.

 З метою поглиблення знань учнів з історико-культурної спадщини країни, її політичного та соціального розвитку планується використовувати, на вибір вчителя, віртуальні екскурсії музеями України, зокрема:

- Національний музей історії України (3D-тур). http://www.nmiu.com.ua/3D/hmuseum_1.swfта ін..

Особливого значення набуває ознайомлення учнів з історією героїчної боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності, бойові дії на Сході України 

Одним із завдань виховного процесу в 2018-2019 навчальному році є духовно-моральна компетентність. Споконвіку люди високо цінували духовно-моральну вихованість. Глибокі соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, знецінені моральні ідеали, бездуховність, безвір'я й агресивність, що панують навколо, обумовлюють актуальність проблеми духовно-морального розвитку особистості.   Відповідальність за формування системи моральних цінностей покладається на родину, суспільство та на систему освіти на всіх її етапах. Україна потребує підготовки широко освічених, високо моральних людей, що наділені не тільки знаннями, але й духовними рисами. Весь процес навчання   повинен бути пронизаний виховними заходами.

Духовно-моральний розвиток особистості здійснюється в тісній органічній єдності, по-перше, з основною (професійною) діяльністю, по- друге, зі світоглядним вихованням, до якого долучаються інші розвинені форми спілкування й діяльності: художньо-естетична, політична, правова.

Перед педагогами школи на сучасному етапі розвитку постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість, здатна знаходити правильні рішення у конкретних  життєвих ситуаціях.

 Знайомлячи дітей з християнською мораллю та чеснотами, планується особливу звернути увагу на такі чесноти, які були притаманні українцям: жертовність, поступливість, незлобливість, вміння прощати, скромність, стриманість у словах і поведінці, працелюбність, цнотливість, гостинність, патріотизм, високий естетизм життя, повага до старших, до жінки-матері, правдивість, щирість. У 2018-2019 навчальному році плануєтсья запровадити і розшири такі форми роботи: бесіди морально-етичного спрямування, етичні тренінги, розв’язання ситуативних завдань, ситуації в малюнках, так звані прожективні методики, інсценування, гра-драматизація.

У  процесі виховання дітей на основі українських релігійних традицій важливим є застосування інтегративного підходу – ознайомлення дітей з художньо-музичним, мистецьким світом духовних цінностей.

Мета сучасного освітнього процесу – не тільки надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й виховувати морально-духовну, життєво компетентну особистість, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, професіонал, сім’янин, споживач та може протистояти викликам глобалізації життя.

Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби.

Головними завданнями роботи школи з сім'єю (сімейне виховання) є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних дня організації діяльності дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин «педагоги – батьки». Планується осучаснити тематику та форми  проведення батьківських всеобучів. Планується здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Планується педагогічним колективом школи здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей відповідно до  Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2017 – 2021 роки. Даний документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.

Головним у діяльності класних керівників залишається превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Концепції превентивного виховання дітей і молоді. Особливої уваги потребують питання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.

Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програму виховної роботи з питань протидії торгівлі людьми «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів (лист від 28.05.2017 р. №1/9-264).

Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’язбереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню  необхідних умов для  всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.

Складовою частиною виховної роботи є шкільне самоврядування, яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.

При плануванні превентивної роботи класним керівника пропонується взяти до уваги інформацію, яка характеризує  соціологічний портрет сучасної дитини.

Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку.

Важливим в питаннях профілактики дитячої жорстокості та насильства  є  проведення належного сімейного виховання,  відродження сімейних цінностей, підвищення ваги виховної функції сім'ї та підняття її авторитету,  підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості, оскільки члени сім’ї – це перші вихователі дитини. У навчально-виховному процесі необхідно враховувати, що вплив сім’ї на підростаючу особистість залежить від багатьох факторів, а саме: склад сім’ї (повна – неповна, наявність членів старшого покоління); побутові умови; морально-психологічний клімат; соціальна орієнтація; загальна культура; забезпечення єдності вимог до дитини усіх членів сім’ї; характер спілкування батьків із дитиною; єдність сімейних інтересів.

Цілеспрямована робота має проводитися щонайменше у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.

Вченою радою Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України схвалена Концепція сімейного виховання в системі освіти України «Щаслива родина» (протокол № 9 від 14 листопада 2016 року), що містить основні положення щодо підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства. Документ також передбачає психолого-педагогічну просвіту батьків і їх активне залучення до роботи з дітьми в школі, створення сімейних клубів.

У 2018-2019 навчальному році в школі планується подальше впровадження програми підготовки молоді до подружнього життя та формування відповідального батьківства.

З огляду на ймовірність швидкоплинної зміни ситуації, у взаємодії з органами державної влади, батьківською громадськістю,  неурядовими  організаціями необхідно бути готовими гнучко реагувати на прояви тих чи інших  тенденцій, застосовувати сучасні інформаційні та інші технології задля надання психологічної та педагогічної допомоги дітям та їх батькам.

Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2014 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства"; Законом України від 21.06.2014 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"; постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2016 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2018 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2016 № 2140 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2016-2020 роки", постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2017 № 350 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року", розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2015 № 1209 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2020 року".

Беручи до уваги наказ Міністерства від 03.08.2017 № 888«Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2020 року», пріоритетними в роботі школи із означеної проблеми залишаються:

• упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань;
• використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;
• впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;
• ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;
• запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;
• впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процессу;
• перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

Педагогічними працівниками школи планується забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2017 № 5/34/24/17 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення".

Велику увагу необхідно приділяти учням, які виховуються у сім’ях, що опинились у складних життєвих обставинах, з метою попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми. Класним керівникам школи необхідно здійснювати:

• внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога;
• інформувати служби у справах дітей,
• здійснювати психолого-педагогічний супровід таких дітей;
• контролювати відвідування ними навчальних занять та якість навчання;
• активно залучати до громадської та гурткової роботи тощо.

З метою профілактики та усунення явищ дискримінації і насильства в учнівському середовищі, створення безпечного середовища в школі необхідно впроваджувати інтерактивні форми роботи за  навчально – методичним посібником "Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі" (схвалений для використання на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді, Науково-методичної ради з питань освіти МОН України  від 22 травня 2017 року, протокол № 2).